---

Маланка - Меланія

Під такою ж назвою, суботнього вечора, 11-го січня 2014 року, відбулося традиційне свято напередодні Нового Року або й Святого Василя за Юліянським календарем, у просторному Культурному центрі імені св. Володимира в Оквіл, неподалік на захід від міста Торонто. Свій внесок у збереження наших українських традицій вклало Об'єднання Лемків Канади (ОЛК), а головно кілька його членів - Маргарета Міхнєвич, Марійка Лопата, Аня Слабак, Богдан Дуда, Мирослав Каня і Роман Колос, щоб зорганізувати такий бал для своїх членів та прихильників цього Об'єднання. Ой, і чудовим, мабуть неповторним, виявився цей вечір. Хто був присутнім, а їх було майже 240 осіб, від найстарших віком до молоденьких, той у тому переконався. Зал був естетично вдекорований, насправді святочно. Столи вкриті пишними обрусами а на них і свічечки горіли, обкружені всяким начинням для їжі та напитків. На новорічну гулянку українці сходилися звідусіль, навіть із кількох Американських міст. Люди приходили з кількох причин - зустрітися із знайомими, при дружній атмосфері відчути прихід Нового року, фізично і морально підтримати Об'єднання в організуванні цього заходу, як рівно ж і Український Євромайдан в Україні та Український Народний дім у Перемишлі для його ремонтів. Як одна, так і друга, важливі справи неменучо вимагали підтримки, які й здійснилися у той саме час - Новорічної забави. Її ведуча - знаменита, по - чоловікові лемкиня Лариса Баюс, що заповідала усю програму вечора, вив'язалася із своїх обов'язків зовсім справно. Українські хлопці музичного оркестру "Худі а Моцні", вихідці із бувшої Югославії, пригравали до танців, яких вепередила мистецька програма. Її виповнив "Вертеп" під керівництвом Анастазії Бачинської, що складався із ще четверо дівчат. Разом, вони виконали в'язанку різноманітних Новорічних вінчувань, доповнювані чудовими не тільки їхніми голосами, але й співом всяких мелодій, що притаманні нашим звичаям. Кілька разові виступи танцюристів з ансамблю "Мак", збагатили програму новорічної гулянки. Поміж представлиннями народних танців згаданого гурту, на великому екрані, присутні мали змогу побачити і почути Богдана Гука - журналіста газети "Нашого Слова", Романа Крика - автора кількох документальних фільмів "Живі Долі", Андрія Комара - голову Суспільного комітету відбудови Народного дому в Перемишлі (всіх з Польщі), а також голову СФУЛО Софію Федину та Олега Тягнибока - голову партії "Свобода", які своїми вражаючими словами вітали приявних на нашому святі, бажали якнайкращих успіхів у його проведенні, вітали з нагоди свят Різдва Христового та наступаючого Нового 2014 року, а зрешту, дякували, зокрема всім членам ОЛК, за вклад своєї праці на підтримку різних культурних імпрез та оркемих політичних акцій та їхніх дій. Після спільних молитов о. Івана Паліси - сотрудника УГК Церкви св. Димитрія та о. Протоприсвітера Богдана Сенця - настоятеля Катедри св. Володимира в Торонто (народженого в селі Морохів на Лемківщині) та їхнього благословення надзвичайно смачних харчів, почалося їхне споживання. Під звуки оркестри "Худі а Моцні" і їхнього швидкого темпу музики, присутні, що так терпеливо очікували оцей момент, почали гарно забавлятися. Крутились, весело всміхалися, втішалися і з великою насолодою приємно задоволнялися та гарно проводили свій час. Декотрими членами ОЛК проведено продаж квитків для виграші різних, досить дорогоцінних речей, яка успішно здіснилася. Можна було закупити картину "Лемко - Сопілкар" художника Павла Лопати, яку він виконав цілево та подарував дешевизно, на здобуття фінансових потреб ОЛК. Щасливцями завершення цього тихого аукціону, виявилося подружжя - Марія і Тарас Огордники. Ледь скінчилося вечеряти, як на столах поруч підготовлених, появився шикарний буфет із таким "смаковидлом", аж, як то кажуть, очам було зависно. І нарешті, настав той час півночі, коли усіма приявними на цьому святі, із налитими шампанським келихами, прийшлось до мелодійних слів "Старий рік минає, новий наступає...", не тільки співати але й вітати своїх подруг, приятелів, друзів, знайомих та навіть незнайомих і бажати так, хто як умів. До них свою привітальну новорічну промову виголосив голова КУ ОЛК Роман Колос та заступник голови СФУЛО С. Федини на Амераканському континенті. За успішне здійснення української Новорічної гулянки прозвучали слова Л. Баюс сердечної й доброзичливої подяки на адресу спонсорам, які щедро обдарували ОЛК та її, особливо гарно зорганізований Новорічний бал, якого наповнена "всячиною" програма, зокрема музикою гурту "Худі а Моцні", кінчалася 2-ою годиною ранку. Слід зазначити, що всім, дослівно всім присутнім цього святкового "Маланчиного вечора" на запит: "Ну, скажіть, як Вам все це тут сьогодні подобалося?" - не знаходили похвальних слів та слів подяки, за так надзвичайно красиво підготовлений цей великий вечір з танцями. Ще не втих і не відгомонів голос "Маланки" з 11-го січня, як тут настав час для активних членів ОЛК взятися за організування, за неповних 4-5 днів, наступної важливої зустрічі - традиційного із своїм символічним значенням - Йорданського передвечіря. І тут, бодай мені особисто, у меншому але притульному і затишному приміщенні під назвою Бабі Пойнт Лоунж, власницею якого є лемкиня Іванка Чолій, з дому Кобеляк, прийшлось у суботу 18-го січня, побачитися із декотрими тими знайомими обличчями, що побували на Новорічній забаві. Тут на них чекала також цікава програма: "Вертеп" у виконані триднадцятичесленної групи молодих хлопців і дівчат, що зворушливо представили дійство новонародженого Ісуса. Автор цього написаного матеріалу, опісля зачитав довшого змісту "Вінчування" із змісту якого пристуні у вщерть заповниному залу, інколи посміялися. Привітав усіх гостей, маленьких і дорослих, голова відділу ОЛК в Торонто Володимир Покрищак. Дію водохрещення із молитовними ритуалами завершив о. Іван Паліса, до речі, приявний із своєю дружиною - добродійкою та своїма двома діточками. Пісного меню вечеря з борщем, варениками, голубцями, рибою, грибовим соусом, хлібом з часником, кутею, солодким печивом та навіть винними напитками, пожиточно смакувала, бо похвали було чути від багатьох. Подружжя Покрищах, Анна та Володимир підготували своїх рідних діточок та інших, що гарно і вдало представили інсценізацію казки "Рукавичка". Розходитися багатьом нехотілося з цього вечора, бо співу колядок у супроводі гітаристи Павла Тирлича, не було кінця. Але, як то кажуть у нас, "Все, що має свій початок, то має і кінець". Господиня і відповідальна за свою кухонну працю і обслугу гостей була, не то що терпеливою, але й ввічливою. Я запримітив у її обличчі радісні усмішки у час прощань з нею багатьох людей. А з решту, робила це для Об'єднання не перший раз із приємними враженнями та ласкавою охотою.

 

Написав Павло Лопата